Секрет римського бетону розкритий - ТУ Експерт

Укр
КОНТАКТИ:
ПОТРІБНА ДОПОМОГА?
Задати питання Калькулятор
ГАРЯЧІ ПРОПОЗИЦІЇ:

  • Ліцензія на будівництво
  • Акт готовності об'єкта до експлуатації
  • Договір на постачання електроенергії

Розкрито найцікавіший секрет римського бетону

Останнє оновлення: 28.08.2017

шматок римського бетонуАмериканські вчені розібралися, як влаштовані кристали цементу, що використовувався давньоримськими зодчими. Відкриття фізиків із Техасу допоможе відновити давньоримську  технологію приготування бетонних розчинів і, можливо, навіть поліпшити її.

 

У заяві, опублікованій Університетом Райса (м. Х’юстон), зазначено: «Вивчивши природу і  структуру бетону з давньоримських будівель, ми змогли з’ясувати, що при застосуванні локальних навантажень на часточках цементу з’являються мікроскопічні тріщини та вм’ятини, що змінюють фізичні властивості кристалів. Визначивши залежність характеристик кристалів від застосовуваних навантажень, ми зможемо створити «римський бетон», пристосований до певних умов експлуатації».

 

Мистецтвознавці, філософи та представники природничих наук вважають, що культурний спадок Давнього Риму не може змагатися із внеском Давньої Греції у світову культуру. Але значення внеску римлян у правознавство і такі прикладні дисципліни, як будівництво та архітектура, ніким не заперечуються. Дорогам, акведукам, церквам та іншим об’єктам, зведеним у часи Республіки та Імперії, уже 2000 років. Деякі з них досі у відмінному стані.

 

Головним досягненням давньоримської наукової думки є opus caementicium – предок сучасного бетону. Він використовувався для будівництва Колізею, Пантеону, водогонів і звичайних осель у самому Римі й усіх підконтрольних йому регіонах. Головною характеристикою давньоримського бетону є його довговічність. Він був значно міцнішим за сучасні матеріали  і практично не руйнувався під дією води та атмосферних явищ.

 

Нещодавно було встановлено, що одним із найважливіших інгредієнтів у рецепті приготування давньоримського бетону була солона морська вода. Деревний попіл, вапно та інші компоненти opus caementicium, замішані на морській воді, вступають у хімічні реакції, що приводять до створення кристалів тобермориту. Саме цей мінерал, що має рідкісну структуру, надає унікальної міцності цементу, винайденому давніми римлянами. Комп’ютерне моделювання тобермориту показує, що його кристали при стисканні ущільняються і можуть витримувати значні навантаження.

 

У тобермориту порівняно з іншими відомими матеріалами дуже складна структура. Кожен  кристал складається з безлічі окремих шарів молекул. Окремо вони не вражають міцністю. Але якщо застосувати до кристалу механічне навантаження, то його властивості кардинально змінюються. Наприклад, при стисканні кристалів тобермориту спостерігається взаємне проникнення і об’єднання окремих шарів. Відносно слабкі вуглецеві зв’язки змінюються  ковалентними, що надає матеріалу унікальної міцності та довговічності.

 

Учені вважають, що вивчення тобермориту і поведінки його часточок у різних умовах  відкриває нові можливості. Вони планують не просто відтворити точний рецепт давньоримського бетону, а й використовувати отримані знання для поліпшення характеристик сучасних будівельних матеріалів. Відкриття дослідників із Техасу допоможе  відкрити інші мінерали з подібною поведінкою або створити штучні аналоги.

Раніше ТУ Експерт писав про те, як 3D-рифи можуть врятувати Світовий океан.