Нововведення в законодавстві: обов'язкова експертиза проектів

Закон №1817-VIII набрав чинності 10 червня 2017 року. Він націлений на зміни в нинішній системі будівельних дозволів і доведення її до європейського рівня. Тепер сфера будівництва функціонуватиме за оновленими правилами, вона переходить з 3-ступінчастої на 2-ступінчасту  дозвільну систему.

Документи, що дозволяють будівництво, відтепер визначаються не за рівнем складності об'єкта будівництва, а за класом наслідків. Цей закон спрощує процедуру, будівельні об'єкти підпадають під оцінку лише за класом наслідків, який характеризує:

• ступінь потенційної небезпеки для людей, що перебувають усередині та зовні даної споруди;
• рівень фінансових і соціальних втрат, якщо експлуатацію споруди буде припинено.

Клас наслідків буде визначено окремо для кожної споруди, незалежно від типу її призначення. Процедура буде виконана за законодавством і відповідно до норм будівництва та його стандартів.

Якими бувають класи наслідків споруд?

• CC1 – незначні, споруди I і II рівнів складності;
• CC2 – середні, споруди III і IV рівнів складності;
• CC3 – значні, споруди V рівня складності.

Як об'єкт належить до класу наслідків?

У законі чітко визначено споруди, які жодним чином не належать до незначного класу наслідків, а також ті, які обов’язково до нього належать. Процедура визначення класу наслідків виконується проектною організацією і має бути узгоджена з замовником. Під час здійснення експертизи проектів перевіряється, чи правильно визначений клас наслідків об'єкта.

Що таке обов'язкова експертиза і будівельний дозвіл?

Закон сприяв зміні певних актів законодавства в галузі містобудування, які передбачають заміну процесу реєстрації декларації та введення споруд в експлуатацію. Ті, що належать до незначного класу, будуть побудовані на основі повідомлень, а для побудови об'єктів середнього і значного класів необхідно отримати відповідний дозвіл. До того ж, будівельна експертиза для споруд останніх двох класів обов'язкова.

Нововведення ставлять за мету ліквідувати маніпуляції з декларативним принципом, що свого часу використовували ненадійні забудовники. Відтепер органи контролю мають реальні механізми, які зможуть визначити незаконні забудови ще на початку їх будівництва.

Що стосується нескладного будівництва, то оновлена ​​процедура істотно полегшує процес отримання будівельного дозволу. Також законодавчо визначено умови вихідних даних для проектування об'єктів будівництва.

Нове законодавство сприяє ефективнішому вибудовуванню взаємин між усіма учасниками будівельного процесу.

Відповідальність щодо законності зведення об'єктів

Закон передбачає введення уніфікованого акту перевірки та визначає точні терміни ліквідації виявлених порушень. Він також збільшує відповідальність за законність зведення споруди з боку забудовника і посадової особи, яка видала дозвіл. Для останньої визначено дисциплінарну, адміністративну і навіть кримінальну відповідальність, якщо дозвіл був виданий незаконно. Будівельники, які порушать законодавчі норми, сплачуватимуть збільшені штрафи, відтепер вони становлять не 90, а 370 прожиткових мінімумів. Закон також передбачає більш серйозні механізми захисту добросовісних забудовників і позбавляє їх від бюрократії у процесі оформлення дозволів.

Законодавчо впорядковано процедуру отримання містобудівних умов і обмежень. Точно регламентовано перелік підстав, за якими забудовник може не отримати будівельний дозвіл. Це виключить можливість свавілля з боку чиновників і зменшить корупцію.

Ці нововведення вважаються хорошою основою для створення в нашій країні прозорого ринку нерухомості.